Тема. Феномен «кларнетизму». Оптимістична тональність у поезіях П. Ти-чини «Арфами, Арфами…», «Опанно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…»
Мета:
– дати загальну характеристику ранньої творчості П. Тичини, роз-крити основні мотиви лірики, показати глибину, щирість, чистоту почуттів ліричного героя;
– розвивати в учнів уяву, фантазію, критичне мислення, творчі здібності;
– виховувати бажання ознайомитися з творчістю поета, естетичні смаки, високу культуру почуттів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: ноутбук, проєктор, екран, хрестоматія.
Методи та прийоми: слово вчителя, мультмедійна презентація, відео- презентація, мікрофон, асоціативний кущ, інтерактивний плакат, ментальна карта, learningapps, кубик Блума, робота малими групами, квітка Блума, сенкан.
Джерела:
1. Хрестоматія
2. Зінченко Ж. В. Паспорт літературного періоду. 11 клас. – Полтава. 2018. – 56 с.
3. Авраменко О. Українська література (рівень стандарту(sad) підручник для 11 класу закладу загальної середньої освіти. – К. ; Грамота, 2019. – 256 с.
3. Olga Torska. Книга-помічник. Готуємося до ЗНО з української літератури (електронна книга).
4. Довгий С. О., Гальченко С. А., Савченко І. В. та ін. Мівй Тичина: Збірка до 120-річчя П. Тичини. Творчість юних літературів та дослідників членів МАН, учасників Всеукраїнського літературного конкурсу «Моя країна – Україна». К, 2011.
ФРАГМЕНТ УРОКУ
Вірш «Арфами, арфами..» Павло Григорович написав під впливом вірша Миколи Вороного «Блакитна Панна». У поезії ідеться про пору року в природі, про прихід життєрадісної юності ліричного героя, про відродження рідної землі. У творі є ліричний герой, котрого ми можемо назвати справжнім мрійником. Він оспівує прихід весни, коли вся земля оживає і стає надзвичайно прекрасною. Дивно, що саме цей твір був написаний у 1914 році перед першою світовою війною, яка стала трагедією для всього світу.
Учні переглядають відеопрезентацію до вірша «Арфами, арфами…»
У вірші «Арфами, арфами…» постає прекрасний персоніфікований образ дівчини-весни, до ніг якої схиляються й квіти, і живодайні дощі, і громи, і веселки. Уражає асоціативне багатство твору: шум гаїв нагадує ліричному героєві мелодію арф; він просить чи то весну, чи кохану, чи Україну: «Ой одкрий // колос вій!» Ця красива метафора — заклик до молодої людини, молодої нації пильно, удумливо й сміливо подивитися в майбутнє і бути готовими не тільки до злетів, а й випробувань: «Сміх буде, плач буде //Перламутровий».
Ознайомлення з текстом вірша (виразне читання).
Завдання для учнів
1. Яка пора року зображена у вірші?
2. Складіть асоціативний кущ до слова «Весна» (колективна робота).
Слайд 8
Використовуючи mindmeister (сервер для створення ментальних карт), викладач разом з учнями створює ментальну карту (тепло, струмок, кохання, романтика, настрій, краса).
Слайд 9
3. Визначте тему вірша. (Зображення краси природщи, прихід весни).
4. Назвіть жанр поезії (пейзажна лірика).
5. Визначте мотив поезії (гімн весні, молодості, віри в щастя).
6. Кубик Блума. Робота з художніми засобами поезії:
– епітети (плач перламутровий, золоті арфи, весна запашна, бій вогневий);
– метафори (йде весна, обізвалися гаї);
– повтори;
– пестливі слова;
– авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними).
Слайд 10
Поезії Павла Тичини про кохання надзвичайно життєдайні, це свідчення глибини, щирості людських почуттів, тонкого розуміння стану душі. Передати почуття закоханості допомагає природа.
